Зачви́ркати, -каю, -єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило.
Корковенький, -а, -е., Ум. отъ корко́вий.
Коростуватий, -а, -е. коростувате по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней.
Переладнати, -на́ю, -єш, гл. = перелагодити.
Поема, -ми, ж. Поэма. Ум. пое́мка.
Позавертати, -та́ю, -єш, гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали.
Працювальник, -ка, м. = працівник.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный.
