Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лапка

Лапка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́па. 2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія. Сумск. у. 3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ. Сумск. у. 4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней. Вас. 164. 5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок. МУЕ. III. 24. 6) Ловушка. Вх. Пч. II. 7. 7) мн. лапки. Родъ узора для вышиванія. 8) мн. Кавычки. 9) мн. котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. Лв. 98. б) Trifolium arvense. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПКА"
Білкатий, -а, -е. Имѣющій большіе бѣлки въ глазахъ. Шейк.
Виносити 2 Cм. виношувати.
Газник, -ка, м. и газниця, -ці, ж. = гасник, гасниця. Правобер.
Із-за, пред. = зза. Употребл. подобно предлогу із. Із-за гори вітер віє, березоньку хилить. Мет. 20.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Дещо. Перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
Нако́тистий, -а, -е. Укатанный. Накотиста дорога. Канев. у.
Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги. Харьк. г.
Утікач, -ча, м. Бѣглецъ. ЗОЮР. ІІ. 97. Сим. 74. Голяк, втікач, приплентач, ланець. Котл. Кн. IV. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.