лапка
Лапка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́па. 2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія. 3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ. 4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней. 5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок. 6) Ловушка. 7) мн. лапки. Родъ узора для вышиванія. 8) мн. Кавычки. 9) мн. котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. б) Trifolium arvense.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Том 2, ст. 344.