Базь-Базь! меж. Призывъ для ягнятъ.
Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Ум. бозінька.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый.
Лебедо, -да, с. = лебідь? Въ пѣснѣ, поющейся при игрѣ въ шума: Сиди, сиди, ящуре, та ладо моє! Май собі дівчину, лебедо моє.
Мілі́ти, -лію, -єш, гл. Мелѣть.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Воно ся молодить, — може дощ буде. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). 2) Нащелочить, набучить.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Говорить було Тарас Яровий з притиском.
Сморщина, -ни, ж. У сапожниковъ: деревян. дощечка, вставляемая въ передокъ сапога, когда сапогъ на колодкѣ.
