Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно.
Ватроль, -ля, м.
1) Дубина, ухватъ.
2) Остолопъ, дубина.
Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте.
Заголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила.
Заполони́ти, -ню́, -ниш, гл. Плѣнить, взять въ плѣнъ. Душу мою заполониш. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського.
Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный.
2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував.
3) Пристальный. Пильний погляд.
4) Внимательный. Ум. пильне́нький, пильне́сенький.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Сороматися, -маюся, -єшся, гл. = соромитися. Той бідний батько голодний, а попросити соромається.
Стоголосий, -а, -е. О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання.
Стрібло, -ла, с. = срібло.
