Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лапа

Лапа, -пи, ж. 1) Лапа. Пише як сорока лапою. Ном. № 6078. 2) Рычагъ въ валу, подымающій толчею въ ступѣ. 3) Лапчатый ломъ, т. е. съ двумя пальцами. Ум. лапка, лапочка. Ув. Лапище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПА"
Банно нар. Грустно, тоскливо, жаль чего. Гол. III. 215. Чуб. V. 280. Ні за чим мені так не банно, як за моєю кресанею. Федьк.
Живу́чість, -чости, ж. Живучесть. Желех.
Зві́дати, -ся. Cм. звідувати, -ся.
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок. Вх. Зн. 30.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл. 1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш. Харьк. 2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили. Харьк. у.
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли. АД. І. 89.
Султан, -на, м. Султанъ. Ум. султанчик.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.