Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушіль

Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!». Мил. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШІЛЬ"
Барабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить.
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
За́водня, -ні, ж. Хлопотливое дѣло, — заведешь его, да и не оберешься хлопотъ. Я не хочу робити млина, не хочу цієї заводні. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Запала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.
Лайняр, -ра, м. Навозный жукъ. Geotrupes stercorarius. Вх. Уг. 249.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.
Ростовмачити, -чу, -чиш, гл. = ростовкмачити.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Хундатирь, -ря, м. Наблюдатель за общественными постройками. У нас як строїли церкву, так обчество вибрало хундатирем учителя та ще деяких людей. Кобел. у. Cм. фундатор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.