Добутни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный. Добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Добутна́ дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ.
Жинзівер, -ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
За́ким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть. Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую.
Крюкати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі.
2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший.
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю.
Фуяра, -ри, ж.
1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Ум. фуярка.
Шіснадцятеро числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
