Кодло, -ла, с.
1) Родъ, племя. Іродове кодло. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ.
2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче!
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка.
Морда́с, -су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!.. Дав і ще скільки мордасів.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце!
Підборіддя, -дя, с.
1) Подбородокъ. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя.
2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи.
Повідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Отодвинуться, отсунуться (о многихъ).
Птічко, -ка, с. = пташа. Маве птічко.
Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. Молодці низовці чуприндирі. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були.
Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. Шамкий у роботі.
