Бовт, -та, м.
1) Ботъ, ботало, снарядъ, которымъ вспугиваютъ рыбу: длинный шесть, на концѣ котораго прикрѣпленъ полый внутри конусъ со срѣзаннымъ верхомъ, — отъ удара въ воду этимъ конусомъ получается сильный звукъ. Иногда вмѣсто конуса просто утолщеніе на концѣ шеста. Закинув рибалка сітку.... і почали бовтами полохати рибу. Вдарю бовтом раз і вдруге, сонну рибу сполохну.
2) Палка, лопатка для мѣшанія растворенной извести (у каменщиковъ) или жидкости для дубленія кожи (у кожевниковъ).
Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Дворя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дворяк.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому.
Ло́трик, -ка, м. Ум. отъ лотр.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться.
Спонаджувати, -джую, -єш, сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо.
