Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка.
Глупина, -ни, ж. Глухое, густо заросшее мѣсто въ лѣсу. У глупині вовки.
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя.
Мовча́н, -на, м. 1) = мовчак. 2) = мовчанка. у мовчана грати. Молчать. І знов почали ми у мовчана грати, журимось.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох.
Соснина, -ни, ж.
1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля.
2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. Ум. сосни́нка.
Упослід нар.
1) Послѣ.
2) Наконецъ, въ заключеніе.
Хахольки и хахульки, -льок, ж. мн. Закоулки. По-за хахольками тинятися. Ховається по-за хахульками.
