Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курчати

Курчати, -чу́, -чи́ш, гл. О голубяхъ: ворковать. Голуби курчат. Говорится также и о лягушкахъ, когда онѣ урчатъ. Жаби курчат. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЧАТИ"
Братолюбний, -а, -е. Братолюбивый. Братолюбний подвиг. К. (О. 1862. ІІІ. 23).
Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл. 1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити. Ном. 2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра. Мет. 50.
Голубина, -ни, м. = голуб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині. Чуб. V. 131.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Заглеме́дзок, -дзка, м. Грубо сдѣланный предметъ. Воно таке, ніщо: заглемедзок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зазімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Потеб. IV. 14. Ум. потебе́нька. Мнж. 190. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Ном. № 14211. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки. Котл. Ен. VI. 56.
Тхорів, -рева, -ве Принадлежащій хорьку. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.