Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало.
Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Выматываться, вымотаться.
2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить.
Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. Громада одвістила..., що Микола добра людина. Ні, — одвістив.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина.
Золяник, -ка́, м.
1) Покупающій золу на мыльные заводы.
2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести.
Зрукований, -а, -е. Обрученный.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ум. ране́нький, ране́сенький.
Скребло, -ла, с. Скребница.
