Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Ло́пнути, -ну, -неш, гл. Лопнуть. Против вогню і камінь лопне. Щоб ти лопнув!
Наси́льство, -ва, с. Насиліе. Насильство і тиранство.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Нявкати, -каю, -єш, гл.
1) Мяукать.
2) Кричать (о совѣ).
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Свірло, -ла, с. = свердел.
Темносивий, -а, -е. = темносірий.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть.
