Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кляшник

Клячшик, -ка́, м. = клячВас. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯШНИК"
Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
Деревни́к, -ку́, м. Раст. Lonicera. Шух. І. 20. Achillea. Шух. І. 20. — білий. = Деревій. Шух. І. 21.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. ЗОЮР. II. 30. Чи воно яка князівна, чи королівна? Рудч. Ск. II. 46.
Обачитися, -чуся, -чишся, гл. Выздоровѣть. Вх. Лем. 440.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Помішничка, -ки, ж. Ум. отъ помішни́ця.
Розділити, -ся. Cм. розділяти, -ся.
Розумниця, -ці, ж. Умница. Шевч. 306.
Свинюх, -ха, м. Раст. Salvia verticillata. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.