Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клячити

Клячити, -чу, -чиш, гл. 1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (Cм. кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш... покаже признаку. О. 1862. II. Кух. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯЧИТИ"
Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. І. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Н. п. 2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив Бога. Єв. Л. II. 28.
Гайдамацтво, -ва, с. Гайдамачество. Cм. гайдамака. Левиц. І. 535.
Допи́лювати, -люю, -єш, сов. в. допиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Допиливать, допилить.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Наванта́жити Cм. навантажувати.
Потомство, -ва, с. Потомство. Гн. II. 129. Ти рятував народ свій вірний, потомство Якова благого. К. Псал. 175.
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Ном. № 9157. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ном. № 12866. Ум. ранка, ранонька, райочка. Чуб. V. 821. Ой хто ж тобі раноньки промиє? Чуб. V. 876.
Руковини, -вин, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Скіпання, -ня, с. Раскалываніе, разщепленіе (лучины).
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.