Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекіт

Клекіт, -коту, м. 1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Левиц. Пов. 110. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у. 2) Крикъ орла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКІТ"
Білогузка, -ки, ж. Saxicola oenanthe. Вх. Лем. 392.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.
Дото́впитися Cм. дотовплюватися.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.  
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки. Вх. Пч. І. 10.
Кременина, -ни, ж. 1) Кусокъ кремня. Котилася кременина. Н. п. 2) Кремнистое мѣсто. Прилетів орел з чорної хмари, убив голубця на кременині. Мет. 107.
Навчи́телька, -ки, ж. Учительница. Левиц. І. 277.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Похлептати, -пчу, -чеш, гл. Похлебать, полокать. Желех. Собака похлептав трохи з миски борщу та й пішов.
Приймити, -му, -меш, гл. = приняти. Гн. І. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.