Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клейнодець

Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали. Сніп. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙНОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙНОДЕЦЬ"
Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора. Вх. Зн. 15.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.
Зба́вити, -ся. Cм. збавляти, -ся.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою. Ном. № 2592.
Підгас, -су, м. Соль, которую выбираютъ изъ солеваренной сковороды послѣ того, какъ уже погасятъ огонь. Вх. Зн. 49.
Скарга, -ги, ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Св. Л. 115. Підеш до пана Бога на скаргу. Фр. Пр. 85.
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЙНОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.