Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клейтух

Клейтух, -ха, м. Пыжъ. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙТУХ"
Залютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Прійти въ ярость.  
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
Набенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Панироваться.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Начальниця, -ці, ж. Начальница. Левиц. Пов. 122.
Недбайливість, -вости, ж. = недбалість.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ. Черк. у.
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії. Чуб. V. 52.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1. Гн. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЙТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.