Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клеїти

Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЇТИ"
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Годко, -ка, м. пт. Upupa, удодъ. Вх. Уг. 233.
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Зорина, -ни, ж. Звѣзда. Ум. зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Грин. III. 365.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. Ном. № 2977. А із яру в киреї козачій хтось крадеться. Шевч.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк.
Листопа́дний, -а, -е. 1) Октябрьскій 2) Гадкій, мерзкій. Листопадні пісні. Лебед. у. Листопадний чоловік. Лебед. у.
Несогірше нар. = незгірше.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.