Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Загла́джувати, -джую, -єш, сов. в. загла́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. Він хоче загладити наше обличчє серед народів.
Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Галушкою запихалася.
Надаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надари́ти, -рю́, -риш, гл. Одарять, одарить. Сидить поруч із нею і надаря її тим щастям. Дарами надарити. Мати Божа не возлюбила, не возлюбила, не надарила. Надарив Бог зайця хвостом.
Нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти, -на́ю, -єш, наладнува́ти, -ную, -єш, гл. = налагодити. Наладив дід хижу для бабки.
Наспочиватися, -ваюся, -єшся, гл. Вдоволь отдохнуть.
Перепрашати, -ша́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Сли-м кого образив, то перепрашаю.
Повертання, -ня, с. Поворотъ. Повертання головою.
2) Возвращеніе, возвратъ.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
