Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Жереб'я́, -я́ти, с. Жеребенокъ. Їхала Пречиста Мати на осляті, Сус Христос на жереб'яті. Ум. жереб'я́тко.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму.
Ласівка, -ки, ж. Время, обильное лакомой пищей. Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка.
Лямпарто́вий, -а, -е. Леопардовый. Лямпартові дорогі шкури.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
Роздорож, -жу, м. = роздоріжжя. Опівночі пішов на роздорож.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє.
