Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Виноколо, -кола, с. Виноградникъ? А в полі, в полі, й у виноколі, стоять намети з білого шовку.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Кравецтво, -ва, с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся.
Маришка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare = матери́нка.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. Надлюдська сила в його слові дикім.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий.
Стик, -ка, м. = істик.
Цінування, -ня, с.
1) Оцѣнка.
2) Опись имущества для прод. съ аукц. торга.
Цурпак, -ка, м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ.
