Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обручка

Обручка, -ки, ж. 1) Кольцо. Грин. І. 109. Дівчино-рибчино, куплю, серце, обручку, подай, подай крізь кватирочку ручку. Мет. 7. 2) Браслетъ. Сквир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУЧКА"
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Забербе́рити, -рю, -риш, гл. Обмочить.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Кас'янів рік. Високосный годъ. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні? Лебед. у.
Муро́ваний, -а, -е. Построенный изъ камня или кирпича, каменный. МВ. І. 150. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14.
Неохая, -хаї, об. Неряха.
Осотий, -тия, м. Раст.: a) Cardnus nutans. Шух. І. 21. б) Cnicus. Лв. 97.
Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Тужаночка, -ки, ж. Печаль. Тільки тужаночки, що жінки немає. Лукаш. 149.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.