Арда́ль, -лі, ж. Трансильванія. 
                        
                        
                                                
                          Безклепкий, -а, -е. 	Безтолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.                        
                        
                                                
                          Величкий, -а, -е. 	Большой.                         
                        
                                                
                          
	Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. 
                        
                        
                                                
                          
	Жовні́рський, -а, -е.  Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти. 
                        
                        
                                                
                          
	Зрозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понять. Поки, теє зрозумівши, згоду учинили.   Ви так зписьменна говорите, що я того не зрозумію. 
                        
                        
                                                
                          Лан, -ну, м.
	1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита. 
	2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати.  Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють.  сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину.  Ум. лано́к.                        
                        
                                                
                          Нині	нар. Сегодня. Бодай мій ворог знав, що нині за день.  Від нині бачитимете небо відкрите.                         
                        
                                                
                          Примусити	Cм. примушувати.                        
                        
                                                
                          Упокоюватися, -коююся, -єшся, сов. в. упокоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          