Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зябра

Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБРА"
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Ди́хальний, -а, -е. Дыхательный.
За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Чуб. VII. 415. Сим. 182. Гол. Од. 54. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Чуб. V. 194. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Ном. № 11181. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Мил. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки. Грин. III. 46.
Кізь-кізь! меж. Зовъ козъ.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Черниг. у.
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка. Мкр. Н. 34.  
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. Шейк. труп'я голо́вка. Paros caudatus. Вх. Пч. II. 13.
Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.