Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зятько

Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись. Грин. III. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯТЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯТЬКО"
Белькотання, -ня, с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.
Гнівливо нар. Гнѣвно.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Нічий, -чия, -є, мѣст. Ничей.
Перекупня, -ні, ж. Перепродажа.
Порозлютовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розлютувати, но во множествѣ.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯТЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.