Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зябрій

Зябрій Cм. зюбрій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБРІЙ"
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Завива́йлечко, -ка, с. Ум. отъ завивайло.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Мет. 41. Леніла вода, леніла. Чуб. III. 162.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. І. 87.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Слухач, -ча, м. Слушатель. Ком. Р. ІІ. 68. Г. Барв. 304. Щог. Сл. 94. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Стулень, -льня, м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.