Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зябрій

Зябрій Cм. зюбрій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБРІЙ"
Завали́ти Cм. завалювати.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу. О. 1861. IV. 34.
Здекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.
Куксоватий, -а, -е. Съ вывороченными копытами.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Провідати Cм. провідувати.
Хвощанка, -ки, ж. Пучекъ хвоща, соломы или камыша, при помощи которыхъ моютъ деревянные некрашенные полы. Сим. 130.
Храбрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере! Котл. Ен.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.