Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Хотіла спать, але не спала. Нема нічого без але. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Богослов, -ва, м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Назува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть на ноги, обувать, обуть. Бери чобіт, назувай! На ногах черевички нові..., ще не назувані.
Одвірець, -рця, м. = одвірок.
Оливка, -ки, ж.
1) Ум. отъ олива.
2) Родъ яблокъ.
Попідкручувати, -чую, -єш, гл. Подкрутить (во множествѣ).
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Cм. ростопирювачуватий.
Танас, -са, м. Игра въ жмурки. Cм. панас.
Форст, -та, м. Доска, толщиной къ четыре дюйма.
