Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завірчування

Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЧУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЧУВАННЯ"
Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1. Левч. 60.
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається. Левиц. І. 63.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Грин. III. 72. Cм. насмішок.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
Потапці, -ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Жигай потапці, впустивши в юшку. Ном. № 11994.
Розсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсікти, -січу, -чеш, гл. Рассѣкать, разсѣчь. Грин. ІІІ. 587. Мечем гострим розсікає і о камінь розбиває. Чуб. III. 364.
Стяти, -ся. Cм. стинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЧУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.