Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кельня

Кельня, -ні, ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬНЯ"
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Видумка, -ки, ж. Выдумка. У химерному кохатись, видумки сплітати. К. Псал. 6.
Ґрівджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Шипѣть (о гусяхъ). Гуски ґрівджат, як хочут вкусити. Вх. Лем. 408.
Новорочник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила. Чуб.
Розмах, -ху, м. Размахъ.
Сміюн, -на, м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. сміюнець.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный. Шух. І. 33. Желех.
Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.
Чірівний, -а, -е. = червивий. ЕЗ. V. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЬНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.