Бляха, -хи, ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Всі покриті срібнов бляхов. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. 3) Кровельное желѣзо. 4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. Пражать горох на блясі. 5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Ум. бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті.
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий.
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный.
Вихруватий, -а, -е.
Джу́ронька, -ки, м. Ум. отъ джура.
Набажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Испытать много желаній, нажелать себѣ многаго.
Нали́шній, -я, -є. Лишній. Як єсть у тебе налишня курка, то даси попові.
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Стрічений, -а, -е. — ні куми́ = стрітенні куми.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» Десятники повели усіх у чорну.
