Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спилити

Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПИЛИТИ"
Бичитися, -чуся, -чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися. Ком. ІІ. № 446.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух. Гол. І. 387.
Побренькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвякать. Тут треба побренькати. Ном. № 9776.  
Поганяння, -ня, с. Понуканіе.
Пороспаскуджувати, -джую, -єш, гл. Испортить нравственно (многихъ).
Пруз пред. = проз. Тягти пруз вікно. Рудч. Ск. І. 172.
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. Чуб. VII. 576. З дійницей ричка виступала. Котл. Ен. IV. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.