Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дебринець

Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБРИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБРИНЕЦЬ"
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля. Н. Вол. у.
Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав. Ном. № 2346 на стр. 284.
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один. Грин. III. 36.
Лавонька, -ки, ж. Ум. отъ лава.
Лупа́ння 2, -ня, с. Откалываніе, отламываніе.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный. Желех.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Посолодко нар. Сладковато.
Штиркати, -ка́ю, -єш, гл. = штрикати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕБРИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.