Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здібний

Зді́бний, -а, -е. Пригодный, годный; способный. К. ХП. 16. Г. Барв. 384. Здібний, як віл до корита. Ном. № 6549. На тобі сукні дуже прибірні, а до роботи не здібні. Чуб. V. 1127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДІБНИЙ"
Ваганки Ум. отъ вагани.
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Гупоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять? Драг. 34.
Дратли́вість, -вости, ж. Раздражительность.
З'ява, -ви, ж. Явленіе.
Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать. Желех.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Перем'яти. Cм. переминати.
Плуг, -га, м. 1) Плугъ. Чуб. VII. 398. Бодай воли живі були, а плуг поламався. Мет. 6. 2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. КС. 1882. X. 186. Ум. плужок. Маркев. 49.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.