Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здихання

Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАННЯ"
Басистий, -того, м. = басиста. «А добрі горобці в молоці!» — Чи ти ж їв? — «Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли» Ном. № 7809.
Борідонька, борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.
Відклястися, -клянуся, -нешся, гл. Отпереться отъ чего съ клятвой, божбой. Харьк. у. (Лобод.).
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді Екатер. у.
Зді́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. здіжи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. О квашнѣ: сдѣлаться плохою, негодною для употребленія. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Ном. № 1282. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе... Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась. Мнж. 99.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у.
Пособник, -ка, м. Помощникъ.
Робітливий, -а, -е. = робітний 1. Чи хороша, чи вродлива, чи до діла робітлива? Мил. 96.
Розглядіти 2, -ся. Cм. розглядати, -ся.
Шпаґлювати, -люю, -єш, гл. = шпадлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.