Відцвітати, -таю, -єш, сов. в. відцвісти, -цвіту, -теш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають.
Зані́ска, -ки, ж. = занізка.
Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу».
Ізн.. Cм. зн...
Кавтан, -на, м. Родъ полукафтанья съ откиднымъ воротникомъ, — женская праздничная одежда галицкихъ горожанокъ. Ум. кавтаник.
Нахвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться, нахвастаться. Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею.
2) Непріятный.
Пити, п'ю́, п'єш, гл.
1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила.
2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився.
Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.
Сплигувати, -гую, -єш, сов. в. сплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Спрыгивать, спрыгнуть, вспрыгивать, вспрыгнуть. Сплигнула так мов цвіркун або блоха.