Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками.
Дотараба́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбірала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Пасмо, -ма, с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины.
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Порепалась і полупилась кожа.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
Уцідити, -джу, -диш, гл. Нацѣдить (извѣстное количество).
Чужісінький, -а, -е. Совершенно чужой. Поводилася.... як з чужим-чужісіньким чоловіком. Серед своєї сем'ї він сидів мов чужісінький, чоловік.
