Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш.
Здешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Здешевіли огірки. Вже воли здешевіли, бо орання пройшло вже.
Крутобережний, -а, -е. Съ обрывистыми берегами.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Наслідок, -дку, м. Слѣдствіе, послѣдствіе.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла.
2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Ой полишив білий хлопець Маріку любити.
Поперекривати, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Угнавець, -вця, м. = вугнавець.
