Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здіймати

Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Мет. 299. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. Рудч. Ск. II. 15. На поріг ступає, шапочку здіймає. Лавр. 109. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Мет. 417. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Н. п. Здійміть очі ваші. Єв. І. IV. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДІЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДІЙМАТИ"
Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається. Левиц. І. 63.
Обпірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. обіпрати, обперу, -реш, гл.кого. Стирать, постирать бѣлье чье. Діти мої, дітенята, люта зіма буде, а хто мене, стару матір, обпірати буде? Н. п. Та їх (діти) треба обшить, треба облатать, треба й обіпрать. Мал. 222.
Папуша, -ші, ж. 1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Мнж. 126. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу. 2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Подольск. г. Ум. лапушка. Грин. III. 657.
Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.
Помилепшо нар. Ошибочно.
Порозчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися. Харьк.
Хазяйливий, -а, -е. = хазяїновитий. Пани-сусіде нашу панію похваляють-величають: отто хазяйлива! МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Хазяйлива була вдова. Г. Барв. 304. Хазяйлива натура. Мир. ХРВ. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДІЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.