Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здиханка

Здиха́нка, -ки, ж. Вздохъ. Ум. здиха́ночка. Тяжкі здиханочки. Гол. II. 419.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАНКА"
Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Мкр. II. 31. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Рудч. Чп. 169. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ. Чуб. VII. 404.
Вихорити, -рю, -риш, гл. 1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Мир. Пов. І. 14. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі. Мир. Пов. І. 112.
Гармидерування, -ня, с. Дебоширство.
Заверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Греб. 402. Уже коники запряжені і возики завернуті. МУЕ. III. 139. 2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. Стор. МПр. 153. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Шевч. 106. 3) Ворочать, воротить. Завертіла миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Мир. Л. сб. 295. Там пасла гуси дівчина молода. — «Покинь, дівчино, гусоньки завертати». Гол. І. 72. Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. Стор. МПр. 112. 4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. Мет. 424. 5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. Грин. II. 99. 6) Оскоплять, оскопить (животное). О. 1862. V. Кух. 39. 7)го́лову, мо́зок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. О. 1861. XI. 104. Чаще безлично: заверну́ло го́лову, мо́зок (кому). Одурѣлъ (кто). Чуб. III. 131. 8) заверну́ти ніс. Заважничать. Ном. № 2467.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Півчварти числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. p.). Шукали, гляділи і півчварти неділі. Чуб. V. 1071.
Пообстелювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обстелити, но во множествѣ.
Порнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву. Лукаш. 95. 2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом. ЗОЮР. І. 285.
Примітити Cм. примічати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИХАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.