Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зглядатися

Згляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Чуб. V. 1013. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. Г. Барв. 67. 2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Ном. № 4926. Зглянься на дитину бідну, друже мій! МВ. ІІ. 149. І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну. Шевч. 366.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛЯДАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛЯДАТИСЯ"
До́ненька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Зніт, -ту, м.дівочий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98.
Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210.
Лататися, -та́юся, -єшся, гл. Чиниться, починяться. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються. Ном. № 988.
Перепитування, -ня, с. 1) Разспрашиваніе. А що тобі з того перепитування, що ти раз-у-раз про його сестру перепитуєш? Полт. г. 2) Переспрашиваніе.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. Ном. № 1798. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Смоловий, -а, -е. Сосновый. У тебе хата дубовая, у мене смоловая. Чуб. ШІ. 148.
Ударяти, -ряю, -єш, сов. в. уда́рити, -рю, -риш, гл. 1) Употребляется лишь сов. в.: ударить, несов. въ очень рѣдкихъ случаяхъ. Ударив кулаком у стіну. Рудч. Ск. І. 104. Та вирвала травиченьку, та вдарила по личеньку. Н. п. Ударив києм. Куля вдарила. ударити під личко, під лице. Ударить въ ухо. Н. Вол. у.на одліт. Приблизивъ правую руку къ лѣвому плечу, ударить отъ себя. Ударив мечем на одліт. Н. Вол. у. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Дощ ударив та ше і з вітром. Мнж. 27. Треба про те нам дбати, щоб Господь дощиком ударив. Лебед. у. ударити чоло́м. поклониться. Перші посли прийшли, хорошенько в хату ввійшли, та вдарили чолом перед нашим столом. Грин. III. 497.лихом об землю. Cм. лихо. Ном. № 2426. 2)на ко́го. Нападать, напасть. Наступить військо проти мене.... ударить на мене війною. К. Псал. 60. 3) Только сов. в.ногами, — гопака. Пуститься въ танецъ. Вельможна громада не втерпіла, ударила старими ногами. Шевч. 126. Посадила вража бада на трьох яйцях гусака, сама вийшла на вулицю та вдарила гопака. Н. п. 4)у дзвін. Зазвонить. Гей вдарили сумно-нагло у голосний дзвін. Рудч. Чп. 162. Ударили в дзвони. Шевч. 161.в тимпани. Заиграть на тимпанахъ. Ударте в тимпани, у гуслі дзвоніте. К. Псал. 189.у струни. Ударить по струнамъ. Ой ударю ж зразу у струни живії. К. Досв. 5)з гармати. Выстрѣлить изъ пушки. Вдарили з гармати. Шевч. 234. Также и объ иномъ огнестрѣльномъ оружіи. Ударив з рушниці, з пістоля. вдарила гармата. Выстрѣлила пушка, дала выстрѣлъ. Ой над річкою Самарою вдарили гармати. Рудч. Чп. 104. 6) вдаряти в багатство. Жить богато. У багатство не вдаряє, а чим має, тим витає. Ном. № 11930. 7) вдаряти на що. Обращать вниманіе на что. Москаль на сльози не вдаря. Ном. № 1837.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛЯДАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.