Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблукатися

Зблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі. Г. Барв. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУКАТИСЯ"
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Бляшечка, -ки, ж. Ум. отъ бляха.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. МВ. (КС. 1902. X. 147).
Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.
Мент, -ту, м. Мигъ. у-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, в-мент придув із горілкою. Драг. В один мент одно за 'дним переміняється. Г. Барв. 466.
Німча, -чати, с. Маленькій нѣмецъ. Желех.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли. Котл. Ен. ІІ. 29.
Подостругувати, -гую, -єш, гл. Дострогать (во множествѣ).
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Сядати, -да́ю, -єш, гл. = сідати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛУКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.