Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замітка

За́мітка, -ки, ж. 1) Замѣтка. 2)дава́ти. Давать понять. Кішку б'ють, невістці на замітку дають. Ном. № 3901. 3) бра́ти на замі́тку. Принимать къ свѣдѣнію.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТКА"
Гостя́к, -ка́, м. Волъ, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Заві́рки, -рок, ж. мн. Огорожа изъ колышекъ или древесныхъ вѣтвей. Вх. Лем. 414.
Змислити, -лю, -лиш, гл. Подумать; придумать; выдумать. А грішачи, змислив собі, шо ще я млад; покаюся прежде смерти, не пійду і в ад. КС. 1883. II. 470. Покажеш праведне слово так, як воно вийшло з праведних уст, сами ви дивуєтесь, як то воно в таку далеку старовину так ясно та сміливо змишлено. К. (О. 1861. II. 230). Змислили п'яним собором. К. ПС. 126.
Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Наляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, пронзительно крича.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Осух, -ха, м. Сухарь изъ овсянаго хлѣба, засохшій кусокъ хлѣба. Вх. Зн. 45. Желех. Cм. ум. Осушок.
Ошибати, -ба́ю, -єш, гл. страх ошиба́є (кого́). Дѣлается страшно (кому). О. 1862. VII. 40. Страх мене ошибав, про таке думаючи. Г. Барв. 298.
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро. Лебед. у.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.