Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завірки

Заві́рки, -рок, ж. мн. Огорожа изъ колышекъ или древесныхъ вѣтвей. Вх. Лем. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРКИ"
Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Н. п. Харьк.
Нашвидку нар. Наскоро; на короткое время. Я оце прибіг нашвидку у Полтаву.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.
Примолочувати, -чую, -єш, сов. в. примолоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Трогать, тронуть только слегка молотьбой.
Розшарітися, -ріюся, -єшся, гл. = розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась. Екатер. у.
Скучний, -а, -е. Скучный. Левиц. І.
Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця. Желех.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.