Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница.
Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О гусяхъ: кричать. Ґилькотять гуси.
Їз, їзу, м. Запруда рѣчки для ловли рыбы. Cм. яз. Ум. їзок.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Минера́л, -лу, м. Минералъ.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ.
Скрипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Скрипѣть. На нозі сапян скрипить, а в горшку трясця кипить.
2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами.
3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богом з жінков і родійов пішли в данец.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L.
Тогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто того.
