Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Васильок, -лька, м. Раст. а) Ocimum Basilicum. б) Amarantus paniculatus L. в) Amarantus sanguinemus L. г) Salvia dumetorum Andrz. д) — польовий. Thymus acinos. Без васильків і без рути спочивайте, діти. Нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини. Ум. васильочок. А у садочку два висильочки.
Гас, -су, м. Керосинъ.
Кріслатий, -а, -е. = крислатий. В середині церква хороша... і малювання дороге... а над кріслатим лихтарем Дух Святий.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Воно ся молодить, — може дощ буде. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться.
Письменницький, -а, -е. Писательскій. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився.
2) Испортиться.
Филонник, -ка, м. = хвилівник.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ.