Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіряти

Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЯТИ"
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Вилизати, -ся. Cм. вилизувати, -ся.
Жовні́рський, -а, -е. Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Кондак, -ка, м. Кондакъ. Тропарі з кондаками. Ном.
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. Ум. унучка, унученька, унучечка.
Хекати, -каю, -єш, гл. = хакати. Як літом собака хекає, виваливши язик, то то, кажуть, він приказує: «на ката хата, на ката хата». Ном. № 10288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.