Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завірчуватися

Заві́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, обматываться, обмотаться. З гарної дівки гарна і молодиця: гарно (в намітку, напр.) завертиться, любо подивиться. Ном. № 9004. 2) Только сов. в. закружиться, завертѣться. Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЧУВАТИСЯ"
Багриніти, -нію, -єш, гл. Окрашиваться въ багровый, пурпурный цвѣтъ. Млак. (Желех.).
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Заплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запливти́, -ву́, -ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла? Чуб. V. 504.
Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи. Харьк.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Стуг, -га, м. Костеръ. Левч. 60.
Шкип'яр, -ра, м. Оспопрививатель. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.