Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переймати

Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Ном. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Н. п. Роман воли покидає і дівчину переймає. Лукаш. 74. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.). 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. К. (Хата, 2). Діти почали переймати од неї пісні. Левиц. І. 406. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав. ХС. II. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 119.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЙМАТИ"
Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. Пoвѣсть врем. лѣтъ: 6605 г. Срезневскій. Матер. для слов. І. 600. То-же въ новѣйшее время: Левч.; Гацц. Абетка, 97; Уманець, Словарь рос.-укр.; Тимч. Р.-м. слов. Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Желех. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідн. Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь. Желех.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол. у. Харченкови десятини були вже запорані. Г. Барв. 347. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути. Зміев. у.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.