Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

точило

Точило, -ла, с. Точило, точильный камень. Ном. № 12795. Наляга, мов коваль на точило. Ум. точи́льце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОЧИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОЧИЛО"
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Галуха, -хи, ж. Большая галушка.
Гія, гії, ж. Проволочка, замедленіе. Вх. Зн. 10. Cм. гаяння.
Дерни́на, -ни, ж. Кусокъ дерна. Стор. МПр. 111. Неси оці дві дернині. Кіев.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін. Вх. Уг. 252.
Помацатися Cм. помацуватися.
Понавівати, -ва́ю, -єш, гл. Навѣять (во множествѣ).
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОЧИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.