Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрьохати

Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЬОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЬОХАТИ"
Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова. К. ПС. 40.
Капсель, -сля, м. 1) Пистонъ (ружейный). 2) Пистонъ, мѣдная оправа для отверстій въ кожѣ или матеріи, черезъ которыя проводится шнурокъ (въ обуви, одеждѣ и пр.). Шух. I. 287.
Кодловатий, -а, -е. Многосемейный. Усі чопи кодловаті, бо книшами годовані. Подольск. г.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Паклун, -на, м. Раст. Teucrium polium L. ЗЮЗО. І. 138.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? МВ. (О. 1862. III. 71). Нехай і так, нехай я гріх сподіяв. К. Іов. 40.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях! Гол. III. 344.
Цінь I, -ні, ж. = цина. КС. 1883. VII. 508.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРЬОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.