Тлумачення / значення слова "РОЗБИВАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

розбивати

Розбивати, -ваю, -єш, сов. в. розбити, -зіб'ю, -єш, гл. 1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. Рудч. Ск. І. 144. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Ном. № 416. Чорне море вітер-буря колихає, там турецький корабель розбиває. Чуб. V. 935. глек розбити з ким. Поссориться съ кѣмъ. Ном. № 9539. Глек брехні назбірали та й розбили — поссорились изъ-за сплетенъ. Ном. № 9538. 2) Убивать, убить. Приказав (Ирод) Христа шукати, діток малих розбивати. Чуб. ІІІ. 356. 3) Грабить, разбойничать. У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить, да й позабиває гвіздками; то його (чумака) хоть як хоч нехай розбиває, а гроші в. ЗОЮР. І. 76. Розбойничок — лихий чоловічок: як вечеріє — коня напуває, а як смеркає — коника сідлає, опівночі людей розбиває. Розбив же він та того купця. Чуб. V. 741. 4) Раздѣлять, разрѣзывать, разрѣзать (волны при плаваніи). Не плавле, літа Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває. МВ. І. 140. 5) Разъединять, разъединить, разлучать, разлучить. Зашумів сокіл із-за крутих гір, розбив, розлучив пару голубів. Чуб. V. 206. Се чорний ворон; розбив пташенят і найкращу настигає. МВ. ІІ. 70. 6) Разсѣивать, разсѣять, уничтожать, уничтожить. Бий, дзвоне, бий, хмару розбий! Ном. № 335. Вороний коню, заграй підо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козакові молодому. Чуб. V. 877. Я зараз приведу Зіньку шептуху, то вона скропить тебе водицею і розібє ті чари. Стор. II. 215. 7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умисли козацьку голову ключника розбивати. АД. І. 212.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 30.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБИВАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.

повністю...

Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.

повністю...

Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.

повністю...

Же́навий, -а, -е. Живой, проворный. Вх. Зн. 37.

повністю...

Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.

повністю...

Королівство, -ва, с. Королевство.

повністю...

Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.

повністю...

Ма́точина, -ни, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Левиц. Пов. 99. Ревнув мов у маточину. Ном. № 12445.

повністю...

Поліпшувати, -шую, -єш, сов. в. поліпшити, -шу, -шиш, гл. Улучшать, улучшить.

повністю...

Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.

повністю...